24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР переважною більшістю голосів ухвалила Акт проголошення незалежності України та створення самостійної Української держави – України. Ця дата вважається початком у відліку історії існування України як незалежної держави. Територія України стала неподільною та недоторканою. На території України набули чинності виключно Конституція і закони України.
Акт проголошення незалежності України мав бути підтверджений на референдумі, який проводився одночасно з виборами Президента.
Читати далі
Результати референдуму, що відбувся 1 грудня 1991 року, виявилися настільки переконливими, що вже наступного дня країни світу почали визнавати державну незалежність України.
Акт проголошення незалежності України та становлення української державності сприяло визнанню нашої країни світовим співтовариством. 2 грудня 1991 року Україну визнали Польща та Канада, 11 грудня перше посольство в Україні відкрила Угорська Республіка. Протягом 1992 року Україну визнало 132 держави.
1 грудня 1991 року назавжди вкарбоване у багатостраждальну історію століттями позбавленого своєї державності українського народу.
З метою відзначення 26 річниці Всеукраїнського референдуму в навчальному закладі викладач історії Москвітіна Г.В. провела інформаційну годину «Цей день в історії. Референдум про незалежність України».
Шануймо свій вибір, шануймо Україну.
Пригадай, Украйно, XX століття своє.
Дві трійки фатальні, як символ ненависті й горя
Цей рік 33-ій ще й досі у серці пече
Якимсь несказанним і вічно страждаючим болем…
У історії українського народу є трагічні сторінки, що примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Минає 84 роки однієї з найжахливіших трагедій в історії українського народу – Голодомору 1932 – 1933 років.
Читати далі
Відзначення цієї скорботної дати – це ще один привід, щоб розкрити трагічну сторінку історії України, згадати і належно вшанувати пам’ять жертв геноциду українського народу, які не можуть говорити самі за себе. Ця трагедія відбулася на землі, яку здавна називали житницею Європи, і яка за два роки стала величезним кладовищем для 10 мільйонів жертв.
У рамках вшанування пам’яті жертв Голодомору в нашому навчальному закладі викладачем історії Москвітіною Г.В. у співпраці з завідуючою бібліотекою Коваленко Л.А, були проведені наступні заходи:
-
оформлені інформаційні стенди та тематична виставка книжок « І пам’яті свіча не згасне…», інформаційний вісник « Біль душі людської», рубрика сторінками історії «Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця», перегляд презентації до дня голодомору в Україні 1932 – 1933 років;
-
25 листопада 2017 року учні-жителі гуртожитку нашого навчального закладу пам’ять загиблих вшанували загальнонаціональною хвилиною мовчання, підтримали Всеукраїнську акцію «Запали свічку!». У цей день ми об’єднались у слові та молитві за Україну, ставлячи свічки віри та надії.
Це – знак нашої пам’яті.
Це – святий вогник, який зігріє душі загиблих.
Це – світло очищення задля нашого майбутнього.
Царство небесне всім невинно замордованим голодом.
-
28 листопада 2017 року у конферанс залі училища для учнів 1-3 курсів проведений урок пам’яті «ГІРКА СПОВІДЬ ПШЕНИЧНОГО КОЛОСКА» викладачем історії Москвітіної Г.В. разом з учнями груп №10 та №11 .
Переглянули на уроці пам’яті фільм « Історія гідності. Голодомор », прослухали пісню у виконанні О.Білозір «Свіча», ознайомилися із сторінки історії цієї страшної трагедії кожного українця, якого спіткала хвилина голоду.
На уроці пам’яті завідуюча бібліотекою Коваленко Л.А, розповіла про книгу пам’яті – Національну книгу пам’яті жертвам Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, як данину жертвам Голодомору. Ознайомила із розділами книги пам’яті та презентувала Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років Черкаська область у двох частинах. Кожного вразила кількість книг з іменами загиблих, у якій кожен може знайти знайомі прізвища, а, можливо, й ініціали своїх родичів. Гортаючи сторінки багатотомних Книг пам’яті Голодомору, учні переконувалися, що мабуть не було такої української родини, якої б не торкнуло це страшне горе.
Майстер виробничого навчання Лисинчук Н.В., ознайомила присутніх на заході з продуктами, за допомогою яких люди-жертви Голодомору готували собі їжу, виживали та животіли у часи 1932 – 1933 років.
Пам’ять про Голодомор має навічно вкарбуватися в нашу свідомість, нашу генетичну пам’ять, яка болем проймає серця людей.
Віддаючи данину шани і скорботи померлим від голоду, пам’ятаймо про свою історичну відповідальність перед тими, хто ліг в українську землю в немилосердні 30-ті роки.
Нехай ця трагічна сторінка новітньої історії України, коли були знищені мільйони невинних українців, змусить кожного з нас згадати наше минуле і замислитися над майбутнім.
Вибір професії – один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Від вибору професії до душі у великій мірі залежить задоволення людини своєю долею, її щастя, реалізація особистості.
Учні нашого училища намагаються всіляко заохотити школярів у виборі сучасної та потрібної суспільству робітничої професії.
Читати далі
Так, профорієнтаційна команда ДНЗ “ЧВПУ” 28 листопада 2017 року відвідали Червонослобідську загальноосвітню школу I-III ступенів.
Учні з власного досвіду розповіли школярам про наше училище, про професії, якими самі оволодівають.
Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері.
28 листопада 2017 року учні училища групи №1 разом з викладачем історії Москвітіною Г.В. та майстер виробничого навчання Хлівицькою Л.І відвідали Черкаський обласний краєзнавчий музей.
Відвідувачі прослухали тематичну лекцію та екскурсію «Жнива скорботи», проведену науковим співробітником музею М.О. Бугеря. Зворушливою до болю була композиція «Стерня за ґратами» – колоски, до яких не можна дотягнутися.
Кожен учень вийшов з музею зі своїми думками і враженнями, зробив для себе певні висновки.
Читати далі
Екскурсія до музеєм, перегляд експозицій, скульптур, монументальних споруд змусила молодь замислитися над одвічними цінностями: хліб, свобода, віра, мир, любов, надія, втрата яких спустошує не тільки душу, але може й знищити цілий народ.
…Якщо раніше людей міг урятувати тільки шматок хліба, то зараз лише пам’ять. Віддати шану невинно померлим у ті роки – це найменше, що ми можемо зробити – це пам’ятати!
Call Now Button
