Четвер ‒14.11. 2019 р.
-
для учнів І курсу був проведений конкурс учнівських творів «Шевченко в моєму житті», у яких були висловлені думки про те, що без імені Великого Кобзаря не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни, бо його творчість невмируща;
-
поетичний вернісаж «Іду з дитинства до Тараса», де звучала вічна й жива поезія Тараса Шевченка, яка наділяє кожну людину цілющою силою й вірою;
-
з метою виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури та мови була здійснена мандрівка до училищного музею «Нам треба голосу Тараса», під час якої учні мали змогу прослухати захоплюючу й змістовну інформацію про історію створення цього музею, цікаві факти з життя Тараса Шевченка, яку піготувала та провела бібліотекар Л.А. Коваленко. Учні споглянули українські реліквії, зокрема: українські вишиванки, які вразили яскравими візерунками та демонстрували майстерність і фантазію рукодільниць, український національний посуд, як скарбницю національної культури. Щоб донести до розуміння учнів особливості життя українців минулого, як вони жили і облаштовували свій побут, було створено макет «Українська хата».
Завантажити презентацію
Читати далі
Учні прослухали уривки з творів Великого Кобзаря ‒ істинно українського поета, не тільки тому, що народився в Україні, а тому, що жив своєю рідною країною, її прагненнями і сподіваннями, познайомились з творами, представленими на книжковій виставці.
Для кращого розуміння літературної спадщини та значення творчості Тараса Шевченка учні групи № 10 з викладачем української мови та літератури Волос Т.Т. та майстром виробничого навчання Ганич Л.В. відвідали музей однієї книги – «Кобзаря» Т.Г. Шевченка, який є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею і розташований у меморіальному будинку, в якому з 18 по 22 липня 1859 року в родині купців Цибульських проживав Т.Г. Шевченко.
Учні з цікавістю та захопленням прослухали розповідь екскурсовода про історію створення музею: ідея та його відкриття належала Ользі Михайлівні Шарапі, прапраправнучці Тараса Шевченка по братові Микиті. Також учні мали змогу проглянути експозицію, яка структурно поділяється на кілька розділів: прижиттєві, посмертні й сучасні видання творів Т.Г. Шевченка, переклади та перебування поета в Черкасах. Також тут представлено чимало інших цінних і не менш рідкісних видань Шевченка – багато діаспорних видань, майже 40 «Кобзарів», перекладених іншими мовами. Фонди музею налічують понад 6 тис. експонатів і постійно поповнюються, особливо за рахунок рідкісних видань «Кобзаря», закордонної Шевченкіани та подарунків.
Безсмертні слова нашого Великого Кобзаря – Тараса Шевченка ми мусимо знати, пам’ятати, читати й плекати у власних серцях. Адже слово Шевченкове – це наша віра й молитва, це істина й прозріння, це одкровення, котре зачіпає найніжніші струни людської душі.
Тарас Григорович Шевченко — це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях народу, а його творчість — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, його нащадки, завжди будемо берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет у наших душах своїми безсмертними творами.
Середа ‒ 13.11. 2019 р.
Для учнів І та ІІ курсів був проведений конкурс на кращу статтю про українську мову «Цікавинки про рідну мову».
Учні групи № 11 з викладачем української мови та літератури Волос Т.Т. відвідали літературно-меморіальний музей Василя Симоненка.
Музейна кімната «Робочий кабінет Василя Симоненка», присвячена життю й творчості видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка, знаходиться в приміщенні редакції колишньої газети «Черкаська правда» (нині «Черкаський край»), де він працював з липня 1957 року по березень 1960 року.
Музейну кімнату було відкрито 8 січня 1998 року до дня народження поета за рішенням Черкаської обласної державної адміністрації від 24 лютого 1997 року.
У колишньому кабінеті Василя Симоненка представлені фотографії, документи, листи, які він отримував і писав, працюючи у відділі листів.
Читати далі
Учні мали змогу подивитися на рукописи його творів, записник з робочими нотатками, заява про вступ до спілки письменників України. В окремих вітринах виставлені твори Василя Симоненка як мовою оригіналів, так і переклади. Тут також зібрані спогади про поета, його друзів та однодумців.
У музеї є особисті речі Василя Симоненка, передані його мамою: плащ, капелюх, ручка, книги.
Call Now Button