Ні труни, ні хрестів І ні тризни!
Прямо в яму, На віки-віків!
Чорна сповідь Моєї Вітчизни
І її затамований гнів»
А. Листопад
Голодомор 1932 – 1933 років – страшна трагедія в історії нашої держави, яка забрала життя мільйонів людей. Невідома навіть точна цифра. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них.
Головне завдання по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасній молоді про «чорну » трагедію, поглибити знання учнів про Голодомор 1932-1933 рр., його причини та наслідки; виховувати почуття стурбованості кожного долею невинних жертв; навчати сприймати чужу біду, чужий біль як свої власні; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни.
Читати далі
Тому до цієї дати 22 – 23 листопада 2019 року у навчальному закладі було організовано і проведено цикл заходів:
-
інформаційний вісник «Людської пам’яті мости…»
(до Дня пам’яті жертв Голодомору)»;
-
тематична виставка літератури «Свічка плакала в скорботі»;
-
бібліографічний огляд літератури «Україна – «чорна дошка»: 1932 – 1933»;
-
відео перегляд фільмів на екран «Пам’яті мільйонів українців, вбитих Голодомором 1932 – 1933 рр.»( завідуюча бібліотекою Л.А.Коваленко);
-
історична година для першокурсників «Допоки пам’ять в серці не згасає…»;
-
виставка-спомин ілюстрацій «Сповідь пшеничного колоска»
( викладач історії Москвітіна Г.В.);
-
круглий стіл «Люди Правди» спільно з вихователем Бондарчук О.М. і мешканцями гуртожитку, говорили про літературні та мистецькі твори, читали поезії та уривки з творів, обговорювали глибину сюжету, ділилися враженнями про «чорні сторінки історії»;
-
колектив навчального закладу разом з керівництвом міста та області, представниками громадськості та іншими навчальними закладами поклали до пам’ятного знаку жертвам Голодоморів пшеничні колоски, перев’ язані чорними стрічками та квіти;
-
мешканці гуртожитку долучилися до загальнонаціональної акції пам’яті «Запали свічку у своєму вікні», запалили жалобні свічки, щоб душі закатованих голодом отримали вічний спокій і смирення.
Голодомор 1932 – 1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.
Тендітна жовто-блакитна квітка
Кличе нас: Не забудь! Не забудь!
Жертв страшного Голодомору
1932-1933 років в Україні!
Україна, Бог і гідність в серці –
негасима свічка на вітру!
Олександр Олехо
День Гідності та Свободи – свято, встановлено на честь двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Революція Гідності 2013 року об’єднала весь український народ навколо високої мети – відстоювання незалежності України, захисту демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина.
І тепер, згідно з Указом Президента України від 13 листопада 2014 року , щорічно 21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи.
Читати далі
З нагоди відзначення шостої річниці Дня Гідності та Свободи, в училищі було проведено ряд заходів, спрямованих на вшанування патріотизму та мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей, відстояли національні інтереси, європейський вибір нашої держави:
21 листопада 2019 року
-
для груп I курсу завідуючою училищним музеєм Коваленко Л.А. була проведена інформаційна година «Небесна Сотня. Герої, що змінили хід історії». Людмила Анатоліївна розповідала молодому поколінню про гідність українців і про те, як ми за неї боролися. Згадали про криваві майдани у Києві, а також всіх тих, хто не повернувся додому. Хвилиною мовчання присутні вшанували героїв Небесної Сотні, учасників АТО, які віддали свої життя за те, щоб змінити хід історії нашої держави й дати українській нації шанс на гідне майбутнє;
-
майстер виробничого навчання Чепчуренко О.М. та учні групи № 4 взяли участь в інсталяції до Дня Гідності та Свободи, що проходила на площі перед Черкаською міською радою;
-
у цей день 69 осіб учнівського колективу училища під керівництвом викладача історії Москвітіною Г.В. працювали над темою «День Гідності та Свободи» в інтернет-конференції;
-
творча група другокурсників з викладачем української мови та літератури Манько А.М. виклали на папір свої роздуми під гаслом «Хочу жити в мирі»;
-
на базі бібліотеки перегляд відеосюжетів на екран «Революція, що змінила Україну».
22 листопада 2019 року
-
викладач української мови та літератури Волос Т.Т. разом з ученицею групи №6 Колосовою Анною взяли участь у міській конференції «Гідність, свобода та демократія: від ідеї до реалізації», яка проходила на базі Черкаського державного бізнес-коледжу, де представили проєкт «Патріотизм посеред нас »;
-
учні групи № 9 з майстром виробничого навчання Малюк Н.П. та викладачем історії Москвітіної Г.В. відвідали «Патріотичний музей АТО», засновником якого є випускник нашого закладу, волонтер, учасник бойових дій на Сході України – Святенко Олексій Вікторович;
-
інформаційний вісник “Від Революції гідності до Країни гідності”;
-
тематична виставка літератури «Незабутні історії події»;
-
написання власної поезії учнів «Я пам’ятаю з острахом той день…», на базі гуртка бібліотеки «Корабель думок на крилах часу».
Виховання – велика справа:
ним вирішується доля людини.
В.Г.Бєлінський
Гуртожиток є привабливим і затишним для учнів, у ньому створені умови для задоволення потреб у вільному спілкуванні, занятті улюбленою справою, фізичному розвитку, корисному та змістовному відпочинку.
Організація життєдіяльності учнів у гуртожитку має величезний виховний потенціал, а допомога вихованцям раціонально використовувати його з метою розвитку і вдосконалення моральних, естетичних, фізичних якостей особистості, а також відпочинку, культурних розваг, занять улюбленою справою – одне з найважливіших завдань, які постають перед педагогічним колективом.
Читати далі
Для досягнення сприятливого мікроклімату у гуртожитку та позитивного особистісного спілкування, 13 листопада в ДНЗ “Черкаське вище професійне училище” відбулося цікава подія-свято «ОСІННІЙ БАЛ « ЧИ БУВАЄ ПРЕКРАСНОЮ ОСІНЬ…», яке підготували учні-мешканці гуртожитку зі своїми вихователями. Була підготовлена цікава програма: авторами сценарію – першокурсники, які також виступили і в ролі ведучих. Протягом вечора дівчата та хлопці демонстрували свої таланти, учні відкрили свято чарівним вальсом, а далі показували свої прекрасні вокальні, танцювальні і гумористичні номери, читали вірші. Закінчився вечір святковою дискотекою і чудовим настроєм. Усім мешканцям гуртожитку сподобалось це дійство. Сподіваємося, що ще не раз запаляться в нашому навчальному закладі золоті вогні осіннього балу.
Осінь завжди захоплювала своєю красою, надихала небайдужі душі на створення чогось прекрасного: чи то віршів, чи то картин, чи то просто вчинків.
Так, мешканці гуртожитку створили атмосферу позитиву, задоволення та краси у оформленні виставки «ОСІННЯ ФАНТАЗІЯ».
Дякуємо організаторам заходу за гарний настрій і приємні враження.
Четвер ‒14.11. 2019 р.
-
для учнів І курсу був проведений конкурс учнівських творів «Шевченко в моєму житті», у яких були висловлені думки про те, що без імені Великого Кобзаря не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни, бо його творчість невмируща;
-
поетичний вернісаж «Іду з дитинства до Тараса», де звучала вічна й жива поезія Тараса Шевченка, яка наділяє кожну людину цілющою силою й вірою;
-
з метою виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури та мови була здійснена мандрівка до училищного музею «Нам треба голосу Тараса», під час якої учні мали змогу прослухати захоплюючу й змістовну інформацію про історію створення цього музею, цікаві факти з життя Тараса Шевченка, яку піготувала та провела бібліотекар Л.А. Коваленко. Учні споглянули українські реліквії, зокрема: українські вишиванки, які вразили яскравими візерунками та демонстрували майстерність і фантазію рукодільниць, український національний посуд, як скарбницю національної культури. Щоб донести до розуміння учнів особливості життя українців минулого, як вони жили і облаштовували свій побут, було створено макет «Українська хата».
Завантажити презентацію
Читати далі
Учні прослухали уривки з творів Великого Кобзаря ‒ істинно українського поета, не тільки тому, що народився в Україні, а тому, що жив своєю рідною країною, її прагненнями і сподіваннями, познайомились з творами, представленими на книжковій виставці.
Для кращого розуміння літературної спадщини та значення творчості Тараса Шевченка учні групи № 10 з викладачем української мови та літератури Волос Т.Т. та майстром виробничого навчання Ганич Л.В. відвідали музей однієї книги – «Кобзаря» Т.Г. Шевченка, який є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею і розташований у меморіальному будинку, в якому з 18 по 22 липня 1859 року в родині купців Цибульських проживав Т.Г. Шевченко.
Учні з цікавістю та захопленням прослухали розповідь екскурсовода про історію створення музею: ідея та його відкриття належала Ользі Михайлівні Шарапі, прапраправнучці Тараса Шевченка по братові Микиті. Також учні мали змогу проглянути експозицію, яка структурно поділяється на кілька розділів: прижиттєві, посмертні й сучасні видання творів Т.Г. Шевченка, переклади та перебування поета в Черкасах. Також тут представлено чимало інших цінних і не менш рідкісних видань Шевченка – багато діаспорних видань, майже 40 «Кобзарів», перекладених іншими мовами. Фонди музею налічують понад 6 тис. експонатів і постійно поповнюються, особливо за рахунок рідкісних видань «Кобзаря», закордонної Шевченкіани та подарунків.
Безсмертні слова нашого Великого Кобзаря – Тараса Шевченка ми мусимо знати, пам’ятати, читати й плекати у власних серцях. Адже слово Шевченкове – це наша віра й молитва, це істина й прозріння, це одкровення, котре зачіпає найніжніші струни людської душі.
Тарас Григорович Шевченко — це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях народу, а його творчість — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, його нащадки, завжди будемо берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет у наших душах своїми безсмертними творами.
Середа ‒ 13.11. 2019 р.
Для учнів І та ІІ курсів був проведений конкурс на кращу статтю про українську мову «Цікавинки про рідну мову».
Учні групи № 11 з викладачем української мови та літератури Волос Т.Т. відвідали літературно-меморіальний музей Василя Симоненка.
Музейна кімната «Робочий кабінет Василя Симоненка», присвячена життю й творчості видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка, знаходиться в приміщенні редакції колишньої газети «Черкаська правда» (нині «Черкаський край»), де він працював з липня 1957 року по березень 1960 року.
Музейну кімнату було відкрито 8 січня 1998 року до дня народження поета за рішенням Черкаської обласної державної адміністрації від 24 лютого 1997 року.
У колишньому кабінеті Василя Симоненка представлені фотографії, документи, листи, які він отримував і писав, працюючи у відділі листів.
Читати далі
Учні мали змогу подивитися на рукописи його творів, записник з робочими нотатками, заява про вступ до спілки письменників України. В окремих вітринах виставлені твори Василя Симоненка як мовою оригіналів, так і переклади. Тут також зібрані спогади про поета, його друзів та однодумців.
У музеї є особисті речі Василя Симоненка, передані його мамою: плащ, капелюх, ручка, книги.
Call Now Button
