16 листопада відбулася загальноучилищна лінійка, під час якої було підбито підсумки Тижня української писемності та мови, а найактивніші учасники різноманітних заходів, зокрема: написання радіодиктанту, Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка були нагороджені грамотами, учасники Міжнародної олімпіади «Осінь-2018» від проекту«Всеосвіта» та переможці Всеукраїнського конкурсу «Слово до слова» від проекту «На Урок» отримали дипломи, учасники ІІ Всеукраїнської інтернет-олімпіади «На Урок» з української мови та літератури отримали сертифікати.
Але найголовніше, що всі усвідомили те, що подальша доля нашої мови залежить тільки від нас! Від того, як буде рідне слово бриніти та жити в нашій душі, у нашому повсякденному житті. Тож потрібно вболівати за рідне слово, вірити в його чарівну та магічну силу!
Протягом тижня писемності бібліотекар Коваленко Л.А. підготувала тематичні виставки у читальному залі училища – «Скарб України – рідна мова» та буктрейлер «Там де живе рідна мова – живе український народ». Відеоматеріали, які транслювались у холі навчального закладу «9 листопада – День української мови і писемності» та «Факти про українську мову, які варто знати кожному»
похід в обласну юнацьку бібліотеку імені Василя Симоненка на літературний захід «Кожному миле його слово рідне» (зустріч з черкаською поетесою Мариною Ісаєнко);
літературо-мовознавчий турнір «Ігри патріотів».
14 листопада викладач української мови та літератури Манько А.М. провела з учнями І та ІІ курсу, які відвідують гурток «Мовознавець» літературно-мовознавчий турнір «Ігри патріотів».
Напередодні проведення Тижня української писемності та мови в обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка відбувся змістовний і захоплюючий захід, який відвідали учні груп №№ 1, 4 з викладачами української мови та літератури Волос Т.Т. та Манько А.М.
Черкаська поетеса Марина Ісаєнко презентувала свою нову книгу «Квітограй», видавництва «ІнтролігаТОР», в якій авторка в поетичній формі запрошує помандрувати країною квітів. Вивчаючи різноманіття й багатство квіткового світу, читачі не лише пізнають невідомі й рідкісні види, але й дізнаються про їх властивості та красу.
конкурс учнівських творів «Тарас Шевченко: постать крізь століття», в яких учні висловили власне захоплення його творчістю, роздуми про те, що Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива й щира;
конкурс віршів «Найбільш народний поет з усіх поетів світу», де звучала поезія Тараса Шевченка, яка завжди розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях,у глибинних та найзаповітніших помислах кожної людини;
похід учнів групи № 1з класним керівником Волос Т.Т. в музей однієї книги «Кобзаря» Т.Г. Шевченка, який є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею і розташований у меморіальному будинку, в якому з 18 по 22 липня 1859 року в родині купців Цибульських проживав Т.Г. Шевченко.
Учні з цікавістю прослухали розповідь екскурсовода про історію створення музею: ідея та його відкриття належала Ользі Михайлівні Шарапі, прапраправнучці Тараса Шевченка по братові Микиті. Також учні мали змогу проглянути експозицію, яка структурно поділяється на кілька розділів: прижиттєві, посмертні й сучасні видання творів Т.Г. Шевченка, переклади та перебування поета в Черкасах. Також тут представлено чимало інших цінних і не менш рідкісних видань Шевченка – багато діаспорних видань, майже 40 «Кобзарів», перекладених іншими мовами. Фонди музею налічують понад 6 тис. експонатів і постійно поповнюються, особливо за рахунок рідкісних видань «Кобзаря», закордонної Шевченкіани та подарунків.
Безсмертні слова нашого великого Кобзаря – Тараса Шевченка ми мусимо знати, пам’ятати, читати й плекати у власних серцях. Адже слово Шевченкове – це наша віра й молитва, це істина й прозріння, це одкровення, котре зачіпає найніжніші струни людської душі.
Для більшості учнів, які приїхали на навчання з інших регіонів, учнівський гуртожиток став не просто місцем проживання, а другою домівкою, а тісна співпраця вихователя гуртожитку з учнями дає можливість організовувати і проводити цікаві заходи, стимулюючи бажання дітей краще вчитися та проявляти себе творчо.
Так, нещодавно за ініціативи ради гуртожитку та під керівництвом вихователів, було проведено СВЯТО «ДАРУНКИ ПАНІ ОСЕНІ».
А й справді, як не відзначити цю чарівну пору року і не влаштувати свято? Скільки поетів освідчувались їй у коханні, скільки художників увіковічнили її красу у своїх полотнах. А вона кожного року знов і знов зачаровує нас своєю безмежною щедрістю та неймовірною красою.
В цей день холи учнівського гуртожитку перетворилися на осінній ярмарок. Мешканці співали, читали поезію, створювали яскраві композиції з квітів та овочів. Кожного разу, коли проходить таке свято, вкотре пересвідчуємося, що фантазії, таланту та майстерності наших учнів немає меж.
8 листопада 2018 року відбувся в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького Всеукраїнський круглий стіл із міжнародною участю «Голодомор 1932 – 1933». Від ДНЗ «Черкаське ВПУ» на заході була присутня завідуюча бібліотекою Коваленко Л.А.
МЕТА КРУГЛОГО СТОЛУ – вшанування пам’яті загиблих від геноциду і поряд із цим – посилення науково-дослідної роботи для з’ясування різних аспектів цієї трагедії.
у навчальному корпусі № 1 університету було представлено розгорнуту тематичну виставку «Голодомор мовою фактів»;
презентація книг «Великий перелом» на селі. Фінал селянської революції ( 1929 – 1933), « Черкащина: історія краю та його людності» ( Масненко В.В., Компанієць О.В. Голодомор на Черкащині:нові відомості у фокусі історичної демографії).
Зі вступним словом виступив ректор ЧНУ ім. Б. Хмельницького О.Черевко.
П.Душейко, почесний голова асоціації «Незалежне об’єднання сільськогосподарських виробників Чорнобаївського району» поділився спогадами рідних, односельців, розказав, як його батько намагався знайти поховання своєї сім’ї і як вже сам Петро Григорович подбав про встановлення пам’ятного знака в своєму рідному селі ще у 1989 чи 1990 роках;
проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ЧНУ ім. Б. Хмельницького, доктор історичних наук, професор С.Корновенко обґрунтував, що Голодомор 1932 – 1933 року – це трагічне завершення селянської революції в Україні, яка, за визнанням істориків, була більш масовою і загальнонародною, ніж Громадянська війна;
доктор історичних наук, професор кафедри теорії, історії держави та права Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського Г. Капустян розповіла учасникам заходу про технології Голодомору;
доктор історичних наук, професор кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету Н. Романець розкрила в своєму виступі динаміку і специфіку застосування репресій в умовах Голодомору;
завідувач кафедри історії України ЧНУ, доктор історичних наук, професор В. Масненко розкрив тему протидії з боку Російської Федерації визнанню Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом проти українського народу;
завідувач кафедри педагогіки і психології ЧНУ, доктор психологічних наук, доцент І. Кукуленко-Лук’янець акцентувала увагу на посттравматичному синдромі сучасної української нації як підсумку Голодомору.
Присутні обмінюлися думками та обговорюли виступи. Учасники заходу прийшли до висновку, що Голодомор лишив по собі не тільки мільйони безвинних поховань, а й страшу духовну руїну. Учасники круглого столу були єдині в думці, що обов`язок українців — вшанувати пам`ять жертв більшовицької політики геноциду українського народу.
