Україна… Вимовляючи це слово, серце наповнюється щемом, згадується невмируща історія волелюбного народу, неповторна краса й мелодійність рідного слова.
Українознавство (краєзнавство) — це входження в світ національних цінностей, що лежать в основі любові до Батьківщини. Українознавство – це не тільки козаки і вареники, а глибока система знань про народ, про культуру і предків, і сучасників. Це своєрідне поєднання історії, літератури, мистецтва, фольклору.
Ми – українці й варто цінувати духовне обличчя свого народу й власного «я». У нас чарівна багатовікова культура, своєрідна музика, театр, образотворче мистецтво. А етнографія й фольклор відтворюють усе духовне багатство нашої країни. Ці основні складники українознавства будуть важливими завжди для того, щоб народ і пам’ять про нього залишалися вічними, невмирущими.
Для поглиблення набутих знань про рідну Батьківщину, відчуття причетності до волелюбного українського народу в навчальному закладі були проведені наступні заходи:
участь у дистанційній інтернет-олімпіаді з української мови від українського освітнього журналу «Всеосвіта» під керівництвом викладача-мовника Волос Т.Т.;
участь у VІІ Всеукраїнській інтернет-олімпіаді від освітнього проекту «На Урок» (Осінь-2020) з української мови та літератури взяли здобувачі освіти І–ІІІ курсу під керівництвом викладача-мовника Л.А. Коваленко;
музичний вернісаж української пісні;
проект «Мандрівка в минуле: стародавня українська кухня» (проект підготувала і провела викладач спецдисциплін Булатецька Л.В.);
Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті. У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весни несуть. У рідному краї і небо безкрає, Потоки, потоки, мов струни, течуть. Тут мамина пісня лунає і нині, Її підхопили поля і гаї. Її вечорами по всій Україні Співають в садах солов’ї. І я припадаю до неї устами, І серцем вбираю, мов спраглий, води. Без рідної мови, без пісні, Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.