Найліричніший день лютого! На поетичний вечір у затишній залі гуртожитку зібралися учні та вихователі. Романтична напівтемрява та класична музика створили неповторну домашню атмосферу.
Майбутні пекарі, кухарі, офіціанти та продавці з великим задоволенням слухали своїх друзів, які ділилися власними “першими спробами пера”. Поезія зачаровувала усіх своєю мелодійністю та відвертістю. У повітрі витав настрій любові, кохання, напруження, суму, радості, незбагненності…
Учасники всіляко намагалися занурити гостей у чарівний світ творчості, сповнений особливої аури, доброти й любові.
Безумовно, вечір надовго запам’ятається учасникам і глядачам, адже поезія здатна відволікати нас від буденності та занурювати у світ прекрасного.
Протягом тижня працівники училища, які виконують функціональні обов’язки у сфері цивільного захисту пройшли курсову підготовку, яку провели фахівці Навчально-методичного центру безпеки життєдіяльності населення Черкаської області.
Слухачі курсів пройшли вхідне та вихідне тестування та успішно склали залік, який приймали начальник міських курсів НМЦ ЦЗ БЖД Черкаської області Дроговоз Ю.Б. та спеціально призначена особа з питань ЦЗ Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Герман М.М.
У зв’язку з введенням адаптивного карантину, за ініціативою директора Воронова С.П., навчання були проведені на базі училища.
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Наша мова багата, барвиста, розкішна. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як і народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов’я, бо лине вона, як ніжна пісня цього співучого птаха.
До цього свята в навчальному закладі були проведені наступні заходи:
конкурс презентацій «Мова – скарбниця духовності народу»;
‒ конкурс читців «Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить»
‒ поетичний калейдоскоп (декламування віршів Т.Г. Шевченка);
‒ розважально-пізнавальна година «Рідна мова ‒ серця мого подих», під час якої провідні бібліотекарі обласної юнацької бібліотеки імені Василя Симоненка, проінформували учнів про витоки рідної мови, про її значення в житті кожної людини, її милозвучність та неповторність. Потім всі разом обирали кращого знавця рідної мови, взявши участь в конкурсах: «Мовний вернісаж», «Бездонність мудрості народної», вікторинах «Літературна». А наостанок Катерина Іванівна Вербівська продекламувала власні вірші із нової збірки поезій «Тополине танго».
Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
Тож, шануйте й любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
Мова в нас така чудова, Мелодійна і ясна. Солов’їна, світанкова І чарівна, як весна.
