Державний навчальний заклад «Черкаське вище професійне училище» щорічно долучається до проведення Дня терпимості та порозуміння.

     Міжнародний  день  толерантності – свято, яке відзначається 16 листопада 

в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри.

     Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

«Намагайтеся бути хоча б трохи добрішими, і ви побачите,

що будете не в змозі здійснити інший вчинок»                               

                                                           Конфуцій

Тож творімо добро разом!

Черкащина –  благословенні місця. Тут варто лише прислухатись, і в тиші Чернечої гори ми почуємо невмирущий голос Тараса Шевченка, веселкові гаї наспівають нам журавлині пісні легендарної Раїси Кириченко, а древні стіни Стеблівського музею відлунять неспішну ходу Нечуя-Левицького. З-поміж густих верболозів Дніпро відтворить нам знов у тихоплинних водах своїх посмішку Михайла Старицького, а на вітах струнких тополь сім вітрів зіграють оперу Гулака-Артемовського.

         Справді, чи є ще десь на землі такий край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біле латаття, де в один із весняних днів, потемнілий від зимових віхол і морозів ліс раптом спалахує синім пролісковим вогнем, де в привільному степу п’янієш раптом від дивних пахощів різнотрав’я? Чи є ще десь на землі край, де, ніби сестри, обійнялися нерукотворна краса і сива пам’ять історії?

До Дня краєзнавства у навчальному закладі були заплановані наступні заходи:

Мовний акорд словами відомих ( гурток “Літературне краєзнавство”)

Мовна карусель: інсценування уривку із твору І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» здобувачами групи № 15-16 та викладачем-мовником Задорожньою О.М.

Творчий конкурс українського танцю (художній керівник Морунова І.М.)

Перегляд програмних художніх фільмів з участю українських акторів

Черкащина – край пісень і легенд, край письменників і учених, чиї імена перлами сяють в скарбниці світової мудрості.

Черкащина ‒ край хліборобів і поетів, митців плуга і пера, закоханих в рідну землю, в красу навколишньої природи. Наша земля дала Україні багато видатних письменників, поетів, художників, музикантів, народних майстрів. Жити на Черкащині і не бути поетом, хоча б в душі, неможливо. Замріяні краєвиди віковічного степу, освоєні людиною лише кілька століть тому, блакитні стрічки тихоплинних, огорнутих вербами річок, напоєне рослинними пахощами та оповите пташиним співом повітря, причарують, закохають в себе з перших хвилин.

Наша рідна земля багата неповторними особистостями, які віддають їй свою душу й талант. Серед таких людей є черкаська поетеса Катерина Вербівська,  яка у своїй творчості  оспівує красу рідного краю, красу людських почуттів, продовжуючи традиції багатьох поетів минулого й сучасного.

Для вивчення творчості письменників рідного краю навчальним закладом були заплановані наступні заходи:

«Шануймо свої самоцвіти» (бліц-інтерв’ю з бібліотекарем Черкаської обласної бібліотеки імені Василя Симоненка Катериною Іванівною Вербівською);

• Літературна мандрівка світом книжок;

• Поетичний калейдоскоп «Література рідного краю – це дзеркало його душі»;

• Подорож стежками української слави (похід у музей Василя Симоненка).

Українознавство (краєзнавство) — це входження в світ національних цінностей, що лежать в основі любові до Батьківщини. Українознавство – це не тільки козаки і вареники, а глибока система знань про народ, про культуру і предків, і сучасників. Це своєрідне поєднання історії, літератури, мистецтва, фольклору.

Ми – українці й варто цінувати духовне обличчя свого народу й власного «я». У нас чарівна багатовікова культура, своєрідна музика, театр, образотворче мистецтво. А етнографія й фольклор відтворюють усе духовне багатство нашої країни. Ці основні складники українознавства будуть важливими завжди для того, щоб народ і пам’ять про нього залишалися вічними, невмирущими.

Для поглиблення набутих знань про рідну Батьківщину, відчуття причетності до волелюбного українського народу в навчальному закладі були проведені наступні заходи:

• участь у дистанційній інтернет-олімпіаді з української мови від українського освітнього журналу «Всеосвіта» під керівництвом викладача-мовника Волос Т.Т.;

• участь у VІІ Всеукраїнській інтернет-олімпіаді від освітнього проекту «На Урок» (Осінь-2020) з  української мови та літератури взяли здобувачі освіти  І–ІІІ курсу під керівництвом викладача-мовника  Л.А. Коваленко; 

• музичний вернісаж української пісні;

• проект «Мандрівка в минуле: стародавня українська кухня» (проект підготувала і провела викладач спецдисциплін Булатецька Л.В.);

Стародавня кухня

• мовний акцент «Говори вкраїнською правильно» (проект підготувала і провела викладач спецдисциплін Булатецька Л.В.);

Говори вкраїнською правильно!

Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий, води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.