Імідж-коктейль: зустріч з бібліотекарем обласної бібліотеки для юнацтва імені Василя Симоненка К. І. Вербівською
Викладачі української мови та літератури Волос Т.Т. та Задорожня О.М. для учнів груп №№ 12, 16 провели цікавий та захоплюючий захід: імідж-коктейль, під час якого учні зустрілися з бібліотекарем обласної бібліотеки для юнацтва імені Василя Симоненка К. І. Вербівською, яка розповіла про свої поетичні доробки, у яких порушено вічні людські цінності. Поетеса поділилася своїми думками щодо життєвого вибору, бо долю можна побачити й відчути, слухаючи її задушевні вірші. Наостанок поетеса продекламувала власну поезію, яка викликала в слухачів світлі асоціації й приємні емоції.
Розфарбуй мені небо квітами,
хай синіють і айстри, і льон,
а хмарки, як ромашки, світлими,
де розквітлі, а де бутон.
Розфарбуй цю дорогу зорями,
Хай ізвідси, але в безмеж,
Їх навкіл тоді буде сотнями,
Ти єдину собі візьмеш.
Ну, ти чуєш, таке намріялось.
Кожний скаже: «Так не бува»,
Бо вся правда душею змірялась,
В цеї доля уже жнива.
Учні групи № 3 ІІ курсу були залучені до створення відеофільму.
Літературна мозаїка
Викладач української мови та літератури Волос Т.Т. для учнів групи № 5 І курсу провела літературну мозаїку, під час якої вони насолоджувалися поезією Лесі Українки, ніби чуючи крізь віки її вічний живий голос. Вислови поетеси й сьогодні надихають на зміни й змушують замислитися над вічними темами.
Не жаль мені, що я тебе кохаю,
Та в нас дороги різно розійшлись.
Ні, не кажи, що зійдуться колись!
Не зійдуться, мій друже, я те знаю.
Моє кохання – то для тебе згуба:
Ти наче дуб високий та міцний,
Я ж наче плющ похилий та смутний, –
Плюща обійми гублять силу дуба.
Та без притулку плющ зелений в’яне,
Я не зав’яну, я знайду руїни,
Я одягну обдерті, вбогі стіни,
Зелений плющ оздобою їм стане.
В країну смутку вітерець прилине
І принесе мені луну розмови
Від мого дуба любого з діброви, –
І спогад любих літ повік не згине.
Учні групи № 3 ІІ курсу були залучені до створення відеофільму.
Поетичний зорепад
Викладач української мови та літератури Волос Т.Т. для учнів групи
№ 10 ІІІ курсу провела поетичний зорепад, де вони мали змогу почути поезію одної із найвідоміших українок сучасності – Ліни Костенко, яку вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –
на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
Учні групи № 3 ІІ курсу були залучені до створення відеофільму.
Ацоціативна хвилинка
Викладач української мови та літератури Волос Т.Т. для учнів групи № 9 ІІІ курсу провела ацоціативну хвилинку поезії Наталії Горішної,, слухаючи яку, вони задумалися над її глибоким смислом та подумки намалювали власний життєвий символ, який близький душі кожної людини.
Забула я, що я тебе люблю,
Не сум, а сміх вривається в оселю.
Дарую серце щире скрипалю
І вроду молоду свою веселу.
Співучу скрипку до грудей тулю,
Аж проступа дівчаче ластовиння…
Забула я, що я тебе люблю,
Бо не в біді, а вперше в щасті винна.
***
Я Вас кохав. І почуття, можливо,
В душі моїй не згасли до кінця.
Та то пусте. Живіть собі щаслива
І не печальте Вашого лиця.
Я Вас кохав. У потаємній вірі
То з ревнощів, то з жалю умлівав.
Я Вас кохав – так ніжно і так щиро,
Що дай Вам Бог, щоб інший так кохав.
Учні групи № 11 ІІІ курсу були залучені до створення відеофільму.